Muf - Накрило

Ой, накрило.
Чуєш?
Ніби хвиля з неба. Ти зайшов так, ну ніби милий хід.
Сказав якесь слово, й затихла кімната.
А в мене у голові тисяча обіцях.
І що з цим робити, і як тебе звати?
Я бачила очі, я знала цей звук.
Це серце забилось не в такт, а з розломом.
Тепер цей твій погляд, цей дотик до рук, і я вже не маю противаги й закону.
Та й не питай, що стало.
Я й сама не збагну. Все, що в житті тримала, в один цей подих згорну.
А мене від тебе отак накрило, що з-під ніг втекла земля.